Той, хто здатен вільно визнати, що життя сповнене труднощів, може бути вільним: адже він визнає природу життя — що воно не може бути чимось іншим.
Квітка падає, навіть якщо ми її любимо; і бур’ян росте, навіть якщо ми його не любимо… Так слід розуміти наше життя. Тоді не буде проблем.
Зазен-практика й щоденна діяльність — це одне й те саме. Ми називаємо зазен щоденним життям, а щоденне життя — зазен.
Життя без дзадзену — як заводити годинник, не встановивши стрілки. Він іде справно, але не показує часу.
Життя — як ступити на човен, який ось-ось відпливе в море й потоне.
Вчення, написане на папері, — не є справжнім вченням. Записане вчення — це різновид їжі для твого мозку. Звісно, треба дати мозку якусь їжу, але важливіше бути собою, практикуючи правильний спосіб життя.
Поки ти продовжуєш цю практику тиждень за тижнем, рік за роком, твоє переживання ставатиме дедалі глибшим, і воно охоплюватиме все, що ти робиш у щоденному житті. Найважливіше — забути всі ідеї здобутку, усі дуалістичні ідеї. Іншими словами, просто практикуй дзадзен у певній позі. Не думай ні про що. Просто залишайся на подушці, нічого не очікуючи. Тоді з часом ти повернешся до своєї справжньої природи. Тобто твоя справжня природа відновиться сама.
Для учнів дзену бур’ян — скарб. З таким ставленням усе, що ти робиш, стає мистецтвом.
Практика дзадзен — це пряме виявлення нашої справжньої природи. Якщо говорити строго, для людини немає іншої практики, окрім цієї; немає іншого способу життя, окрім цього способу життя.
Коли ти не усвідомлюєш, що ти єдине з рікою або єдине з Всесвітом, з’являється страх. Чи вода розділена на краплі, чи ні — вода є водою. Наше життя і смерть — одна й та сама річ. Коли ми це усвідомлюємо, страх смерті зникає.
Крістофер МакКендлес: «Я теж сумуватиму за тобою, але ти помиляєшся, якщо думаєш, що радість життя походить головно від радості людських стосунків. Місце Бога — всюди навколо нас: воно в усьому і в усьому, що ми можемо пережити. Людям просто треба змінити спосіб дивитися на речі».
У твоєму щоденному житті завжди є можливості для просвітлення. Якщо ти йдеш у вбиральню — є шанс досягти просвітлення. Коли ти готуєш їжу — є шанс досягти просвітлення. Коли ти прибираєш підлогу — є шанс досягти просвітлення.
Життя і смерть — одне й те саме. Коли ми усвідомлюємо цей факт, у нас більше немає страху смерті — і в нашому житті теж не лишається справжніх труднощів.
Медитація відкриває розум для найбільшої таємниці, що відбувається щодня й щогодини; вона розширює серце, щоб воно відчуло в кожному битті вічність часу й нескінченність простору; вона дає нам життя всередині світу — ніби ми рухаємося в раю.
Справжня свобода — не відчувати себе обмеженим, коли ти носиш цей дзенський одяг, цю клопітку формальну одежу. Так само й у нашому метушливому житті ми маємо носити цю цивілізацію, не переймаючись нею, не ігноруючи її й не потрапляючи в її пастку.
Мета наших життєвих зусиль — досягти іншого берега, нірвани. Праджня-парамiта — істинна мудрість життя — це те, що на кожному кроці шляху інший берег уже насправді досягається.
Мить за миттю все виходить із небуття. Це справжня радість життя.