У практиці сидіння в медитації ви постійно співвідноситеся зі своїм повсякденним життям. Практика медитації виносить наші неврози на поверхню, а не ховає їх на дно нашого розуму. Вона дозволяє нам ставитися до нашого життя як до чогось, з чим можна працювати.
Просвітлення — це як спостерігати за яскравим сонцем вперше вранці. Це як бачити красиві квіти, що ростуть у лісі, грайливих оленів, гордо літаючу пташку або плаваючих риб. Життя не таке вже й похмуре. Вранці, коли чистиш зуби, ти бачиш, які вони блискучі. Реальність має свою галантність, іскру і зухвалість. Ти можеш вивчати життя, поки ти живий. Ти можеш вивчати, як досягти блиску життя.
Виклик воїнства – вийти з кокона, вийти в простір, будучи хоробрим і водночас ніжним.
Насправді, людина завжди виявляє, коли починає практикувати медитацію, що виходять назовні всілякі проблеми. Будь-які приховані аспекти вашої особистості виходять на поверхню, з простої причини, що вперше ви дозволяєте собі бачити свій стан розуму таким, яким він є.
Якщо тобі треба почати — починай і йди аж до кінця, бо якщо ти почнеш і зупинишся, незавершена справа, яку ти лишив позаду, переслідуватиме тебе весь час.
Наголос на практиці тому, що це єдиний час у твоєму житті, коли ти можеш спрямувати свою кармічну ситуацію.