Час — це фабрика, де кожен працює рабом, заробляючи достатньо любові, щоб зламати власні кайдани.
У час лиха не відвертай обличчя від надії: м’яка кісткова тканина живе в твердій кості.
Тепер час знати: усе, що ти робиш, є священним.
Тепер час знати: усе, що ти робиш, є святим… Тепер час тобі глибоко усвідомити неможливість того, що існує щось, окрім милості.
Єдині друзі, вільні від турбот, — келих вина і книга. Дай мені вино… щоб на якийсь час я забув турботи світу.
Тепер час зрозуміти: усі твої уявлення про «правильно» й «неправильно» були лише тренувальними коліщатками для дитини — їх треба відкласти, коли ти нарешті живеш із правдивістю й любов’ю.