Візьми трохи часу, щоб піти всередину — у тиші. Тоді твоя чарівність стане вічною, твоя любов — безумовною, і з’явиться велика сила.
Побач можливість того, що люди й речі можуть змінитися будь-коли, і не тримайся за судження.
Турбота — ворог любові. Ти не можеш бути в любові й водночас турбуватися.
У всього є призначення, і водночас його немає, бо це все — гра. Існування ж — цілісне, понад призначенням. Тож можна сказати: практично немає призначення. Якщо ж уже треба прив’язати до чогось «мету», то мета природи — привести тебе до Джерела, нагадати тобі про Джерело, з’єднати тебе з твоїм Джерелом.
Відчувати й переживати нескінченність у цьому обмеженому тілі, жити поза часом у межах життя — ось заради чого ти тут.
Де є щирість і талант, люди це впізнають. Може знадобитися час, але нам слід мати терпіння й триматися своєї пристрасті.
Поглянь на своє життя в контрасті з величчю творіння, простору й часу. Твоє життя стає незначним. Его зникає.
Коли ти повністю присутній(я), ти справді живеш; решту часу ти лише існуєш.
Коли ти щасливий, час здається коротшим; коли сумний — довшим. І в медитації ми виходимо за межі часу!
Дівалі означає бути в теперішньому. Тож відкинь жалощі минулого й турботи майбутнього та живи миттю. Це час забути сварки й негатив, що трапилися протягом року. Це час пролити світло на мудрість, яку ти здобув, і привітати новий початок.