Невідоме не вимірюється відомим. Час не може виміряти безчасове, вічне, ту безмежність, що не має ні початку, ні кінця… Коли ми намагаємося виміряти те, що не вимірюється, ми лише потрапляємо в тенета слів.
Функція освіти — допомогти тобі з дитинства не наслідувати нікого, а бути собою завжди.
Одна з функцій думки — бути зайнятою чимось постійно. Більшість із нас хоче, щоб розум був безперервно зайнятий, аби нас не відволікало від того, щоб побачити себе такими, як ми є насправді. Ми боїмося бути порожніми. Ми боїмося подивитися на наші страхи.
Чи є медитація, яка не є его, що намагається стати? Чи є медитація свідомою, якщо кожне зусилля передбачає час?
Щоб зрозуміти цілісність цієї надзвичайної речі, що зветься життям, очевидно, не можна бути надто категоричним у цих питаннях. Ти не можеш бути категоричним щодо того, що таке безмежне й не вимірюється словами. Ми не можемо осягнути безмірне, доки підходимо до нього через час.