Незважаючи на сумніви й переконання, і з огляду на безмежну любов, яку я несу до всіх, я й надалі приходжу як Аватар — щоб людство знову й знову, в своїй невігласності, судило мене, і щоб допомогти людині відрізнити Реальне від хибного.
ЛЮБОВ — за своєю суттю самопоширювана: ті, хто не має її, переймають її від тих, хто має… Жодні обряди, ритуали, церемонії, поклоніння, медитації, покути й згадування не можуть породити любов у самих по собі. Ніщо з цього не є обов’язковою ознакою любові. Навпаки, ті, хто голосно зітхає, плаче й скиглить, ще не пережили любов. Любов запалює того, хто її знаходить. Водночас вона запечатує його уста, щоб не виходив жоден дим.
Люди чекають великого моменту, великої події, і забувають, що щастя народжується з того, як щодня наполегливо будувати малі речі життя. Люди чекають того особливого моменту, щоб висловити любов, і забувають, що любов проростає з уважності, яку практикують щодня. Вони чекають, але очікування — це майбутнє, а «Зараз» завжди час.
Тягнися до реального. Тоді в тебе не буде часу турбуватися про те, що може ніколи не статися.
Протягом безкінечного часу найбільший дар Бога безперервно дається в тиші. Але коли людство стає цілком глухим до грому Його Тиші, Бог втілюється як Людина.