Слід замислитися над тим, що від початку часів істоти розумово нестійкі, бо вони були рабами омани; їм бракує ока мудрості, щоб побачити шлях до нірвани й просвітлення, і їм бракує належного проводу духовного вчителя. Миттю за миттю вони потурають негативним діям, що зрештою спричинять їхнє падіння.
Щодня проводь трохи часу наодинці.
Щодня приділяй трохи часу самотності.
Доброта й добре серце — основа успіху в цьому житті, поступу на духовному шляху та здійснення наших прагнень. Наша потреба в цьому не обмежується жодним конкретним часом, місцем, суспільством чи культурою.
З буддійської точки зору реальний досвід смерті дуже важливий. Хоча те, як і де ми переродимося, зазвичай залежить від кармічних сил, наш стан розуму в момент смерті може вплинути на якість наступного переродження. Тож у мить смерті, попри різноманіття карм, які ми накопичили, якщо ми докладемо особливого зусилля, щоб породити доброчесний стан розуму, ми можемо зміцнити й активувати доброчесну карму — і таким чином спричинити щасливе переродження.
Життя не чекає: чи проводимо ми його змістовно, чи ні — час усе одно буде використано мить за миттю.
Одна з форм надмірної захопленості Заходу технологіями проявляється в нестачі терпіння в індустріальному суспільстві. Коли ти маєш справу з технологіями, усе відбувається натисканням кнопки. Це привчає тебе до такої нетерплячості, що коли стається емоційна чи особиста криза, ти не даєш часу, щоб розв’язання подіяло. Так виникають різні поспішні реакції — сварки, бійки тощо.
Плекання внутрішньої дисципліни потребує часу; очікування швидких результатів — просто ознака нетерпіння.