Поки в людини є бажання, немає кінця її мандрівці між народженнями. Саме бажання змушують її брати одне тіло за іншим. Буде переродження, якщо в людини навіть є бажання з’їсти шматочок цукерки.
Одним словом: ти маєш прагнути Бога без прагнення. Бо саме бажання — корінь усього страждання. Воно є причиною повторних народжень і смертей. Воно — перешкода на шляху визволення.
Якщо ти можеш відмовитися від дуальності, залишається лише Брахман, і ти знаєш себе як цього Брахмана, але для того, щоб це відкриття стало безперервним, потрібна медитація. Не виділяй для цього періоди часу. Не розглядай це як щось, що ти робиш, коли сидиш із заплющеними очима. Ця медитація має бути безперервною. Роби це під час їжі, ходьби і навіть розмови. Це має тривати весь час.
Щодо пошуку Істини: 98% нашого мислення — це сміття. Решта 2% — теж сміття. Викинь усе це й будь порожнім! Істину не можна схопити лише інтелектом — потрібна благодать.
Я розмовляю зі своїм внутрішнім коханим і кажу: «Чому така поспішність?» Ми відчуваємо, що існує якийсь Дух, який любить птахів і тварин, і навіть мурах — можливо, той самий, що дав тобі сяйво в лоні твоєї матері. Хіба логічно, що тепер ти блукаєш цілком сиротою? Істина в тому, що ти сам відвернувся від себе й вирішив піти в темряву наодинці. Тепер ти заплутався в інших і забув те, що колись знав — і саме тому все, що ти робиш, має дивне відчуття невдачі.
Великі духовні майстри, здається, всі кажуть одне: лише воля Бога — «Нехай буде Твоя воля». Це воля Бога діє через усе, а не наша.
Чий же це Гуру? Лише Бог — Провідник і Гуру всесвіту.
Індія — місце зустрічі релігій, і серед них лише індуїзм сам по собі — величезна й складна річ: не стільки релігія, скільки велика різноманітна, та водночас тонко єдина маса духовної думки, реалізації та прагнення.
Лише Брахман — реальний; світ — це видимість [Брахмана]. І зрештою немає різниці між Брахманом і Атманом — індивідуальною Самістю.
Реальним є лише Бог; нічого не має значення, окрім любові до Бога.
Той, хто бачить Господа в храмі — у живому тілі, шукаючи Його всередині, — лише він може побачити Його, Безмежного, у храмі всесвіту, ставши Безкінечним Оком.
Життя без смерті й щастя без страждань — це суперечність, і ні те, ні інше не можна знайти окремо, бо кожне з них є різним виявом того самого.
Психотерапевт ... намагається допомогти людині бути собою й іти своїм шляхом, не завдаючи зайвих образ її спільноті — бути у світі (соціальних умовностей), але не бути від світу.
Людина — лише та, яка тримає слово: не так, що в серці одне, а на язиці — інше.
Ми надто слабкі, щоб відкривати Істину лише розумом.
Лише ти — суддя власної цінності, і твоя мета — відкрити в собі нескінченну цінність, незалежно від того, що думає про тебе хтось інший.
Людина, яка задоволена жити на самоті, є або звір, або бог.
Оману буде знищено, коли світло ставатиме дедалі яскравішим; шар за шаром зникатиме тягар невігластва — і настане час, коли зникне все інше, а світитиме лише сонце.
Щоб звільнитися від неволі, мудрий має практикувати розрізнення між «Одним-Самим» і его-«я». Лише цим ти наповнишся радістю, пізнаючи Самість як Чисте Буття, Свідомість і Блаженство.
Путами й визволенням керує лише розум.
Лише Він знає, кому відкриє Себе в якій формі. Яким шляхом і яким способом Він із великою силою притягує до Себе кожну конкретну людину — це незбагненно для людського розуму. Шлях різний для різних паломників.
Будь вічно учнем. Лише той, хто відчуває, що вже навчився достатньо й більше знання йому не потрібне, — і є старою людиною.
Самість, внутрішнє світило, — лише Брахман.
Існує лише Нескінченне — і воно є Реальним; скінченне минає й є хибним. Первісний Порив у Поза- межі спричинив видиме сходження Нескінченного в царину уявного скінченного. Це — Божественна таємниця й Божественна гра, у якій Нескінченна свідомість вічно грає на всіх рівнях скінченної свідомості.
Душа приходить сама й іде сама: ніхто не супроводжує її, і ніхто не стає їй парою.