Жити у світі, не маючи прозріння в приховані закони природи, — це як не знати мови країни, в якій ти народився.
У цьому світі ілюзії, де наприкінці іспиту ми бачимо, що все має малу важливість і малу цінність, якщо є ознака реальності — щось, на що можна покластися, і в чому можна впізнати знак вічності — то це постійність дружби.
Серед усіх цінних речей цього світу слово — найцінніше. Бо в слові можна знайти світло, якого не мають самоцвіти й коштовності; слово може містити стільки життя, що воно здатне зцілити рани серця. Тому поезія, у якій виражена душа, така ж жива, як людина. Найбільша нагорода, яку Бог дарує людині, — красномовство й поезія. Це не перебільшення: дар поета з часом завершується даром пророцтва.
Замість того щоб нарікати на свою долю, створюй свій світ.
Бог — не правосуддя. Правосуддя — у Його природі, але любов переважає. Люди надають таке значення вчинкам і їхнім наслідкам. Вони не знають, що над вчинком і наслідком є закон, який може поглинути вогонь пекла, здатний панувати навіть тоді, коли весь світ потопає в повені руйнування; вони не знають, що сила любові більша за будь-що інше.
Єдиний Дух життя має різні імена — священні імена. Ми легше впізнаємо Дух життя за тим конкретним ім’ям, до якого звикли. Поки що ми праві. Але помилка, і вона на нашу втрату, — ігнорувати або заперечувати ту саму Істину лише тому, що вона дана нам в іншій формі й під іншим іменем. Ми її обмежуємо. Ми кажемо: Істина існувала лише в той період, коли певні вчителі прийшли у світ, а потім вона зупинилася.
Є два аспекти індивідуальної гармонії: гармонія між тілом і душею та гармонія між людьми. Уся трагедія світу — і в окремій людині, і в натовпі — народжується з браку гармонії. А гармонію найкраще дарує те, що ти створюєш гармонію у власному житті.
Якщо ти не піднімешся над речами цього світу, вони піднімуться над тобою.
Світ еволюціонує від недосконалості до досконалості. Йому потрібні вся любов і співчуття; кожному з нас потрібні велика ніжність і пильність.
Коли я відкриваю очі на зовнішній світ, я відчуваю себе краплею в морі. Але коли я закриваю очі й дивлюся всередину, я бачу весь всесвіт як бульбашку, підняту в океані мого серця.
Ми, люди цього світу, якщо в наших серцях є іскра доброти, уникаємо засудження людей. Ми воліємо прощати, а не судити.
У світі немає нічого, що не промовляло б до нас. Усе й кожен безперервно відкриває свою природу, характер і таємниці. Чим відкритіші наші внутрішні відчуття, тим більше ми розуміємо голос усього.
Усі великі люди світу, якою б не була їхня місія в житті, довели свою велич однією якістю: витривалістю. Особистість, що витримує, — як корабель, який може стояти проти штормів і вітрів за будь-яких умов, корабель, що рятує і себе, і інших. Такі благословенні особистості, показуючи силу Бога, були названі спасителями людства.
Інтелект — це знання, здобуте досвідом назв і форм; мудрість — це знання, яке проявляється лише з внутрішньої істоти. Щоб здобути інтелект, треба зануритися в навчання, але щоб осягнути мудрість, потрібне лише потік божественної милості — так само природно, як інстинкт плавання для риби або лету для птаха. Інтелект — це зір, що дозволяє бачити крізь зовнішній світ; а світло мудрості дає змогу бачити крізь зовнішнє — у внутрішній світ.
Люди у світі прагнуть зробити речі жорсткими — те, що за своєю природою найтонше й найкраще, — те, що слова не можуть пояснити. Коли людина описує потойбіччя, це схоже на бажання зважити душу або сфотографувати дух. Я особисто думаю, що ти маєш бути здатним пізнати себе й зрозуміти, що таке потойбіччя, на власному досвіді. Не можна покладатися на мої слова.
Щастя цього світу — річ, яку ми не можемо втримати. Це як горизонт: чим ближче підходиш, тим далі він відходить. Щойно ти його здобуваєш — бачиш, що це не те, чого ти насправді хотів.
Що більше розвивається щирість, то більшу частку правди ти матимеш. І якою б великою не була щирість людини, завжди є прогалина, яку треба заповнити: ми живемо серед неправди й постійно можемо бути захоплені цим світом неправди. Тому ніколи не думай, що ти вже достатньо щирий, і завжди будь напоготові проти впливів, які можуть віднести тебе від тієї щирості, що є мостом між нами та нашим ідеалом. Немає навчання й медитації корисніших за саму щирість.
Зовні ми — єдина істота, але всередині ми — цілий світ.
Любов — це товар, якого прагне весь світ; якщо ти збережеш її в серці, кожна душа стане твоїм покупцем.