Світ триває, бо не всі вільні від бажань. Люди з бажаннями народжуються знову й знову.
Я скажу тобі одну річ. Якщо ти хочеш миру в розумі, не шукай вад у інших. Натомість навчися бачити власні вади. Навчися зробити весь світ своїм. Немає чужих, моя дитино; весь цей світ — твій.
Щастя світу минуще. Чим менше ти прив’язуєшся до світу, тим більше насолоджуєшся спокоєм у розумі.
Увесь світ — це сон; навіть це (стан неспання) — сон… Те, що ти бачив уночі, тепер не існує.
Усе — чоловік, дружина, навіть тіло — лише ілюзія. Це всі кайдани ілюзії. Поки ти не зможеш звільнитися від цих пут, ти ніколи не зможеш перейти на інший берег світу.
Цей світ рухається, мов колесо. І це справді останнє народження, в якому людина повністю позбавляється всіх бажань.
Без сумніву, лише Бог став усіма цими об’єктами — одухотвореними й неживими. Але у відносному світі всі істоти діють і страждають відповідно до своєї минулої Карми та вроджених схильностей.
Чи здобувають віру лише читанням книжок? Надто багато читання породжує плутанину. Майстер колись казав, що слід навчатися зі писань так, щоб знати: реальним є лише Бог, а світ — ілюзорний.