Я відчуваю себе вразливим, бо мій розум — через інсульт — не фокусується. І тоді я відчуваю вразливість, бо не розумію світ навколо мене.
Якщо ти хочеш зцілити світ, не випромінюй страх — випромінюй любов.
Ми всі впливаємо на світ у кожну мить — хоч ми цього й не маємо на увазі.
Якщо ми хочемо допомогти зцілити світ, треба пам’ятати, що це святе місце. Наші дії мають бути позитивними твердженнями — нагадуванням, що навіть у найгірші часи є світ, за який варто боротися.
Ми всі впливаємо на світ у кожну мить — хочемо ми того чи ні. Наші вчинки й стани розуму мають значення, бо ми так глибоко взаємопов’язані одне з одним.
У тебе є весь час світу, але не марнуй жодної миті.
Коли наші серця відкриваються, коли ми знаємо, що насправді є світом, коли ми переживаємо біль інших у власній крові й м’язах — тоді ми відчуваємо співчуття.
Сатсанг — у масовій культурі — наче маленькі грибочки тут і там: і хтось, можливо християнин, можливо індус, можливо буддист, збираються разом. Неважливо, бо це — шляхи. Це шляхи до Єдиного. Але саме ці сатсанги потрібні світу. І як я кажу — серце до серця — ось що таке сатсанг.
Ти й я — сила перетворення у світі. Ми — свідомість, яка визначить природу реальності, в яку ми рухаємося.
Коли ти ототожнюєшся з Усвідомленістю, ти вже не живеш у світі полярностей. Усе присутнє одночасно.
Інституції не змінюють світ у фундаментальний спосіб. Світ змінюється серце до серця — серце до серця — серце до серця, через людей, а не через інституції.
Після того як дійшов до вершини, після повної трансформації буття… ще є один крок до завершення цієї подорожі: повернення в долину нижче — у щоденний світ. Той, хто повертається, — не той, хто починав підйом. Буття, що повертається, — це сама тиша; це співчуття й мудрість; це істина віків. Яку б скромну чи піднесену позицію воно не займало в спільноті, воно стає світлом для інших на шляху — свідченням свободи, що приходить від дотику до вершини гори.
Є звернення до громади: мовляв, триває недержавний процес, що має спричинити соціальні зміни — публічний, і такі люди, як Маргарет Тетчер, Джордж Буш та Михайло Горбачов, підтримують його своєю вагою. У світі, де так багато цинізму й відчаю, це має дію запаленої свічки.
Якщо ти справді хочеш принести світові мир, ототожнися з тим місцем у тобі, де ти — Мир.
Біль світу обпалить і розіб’є наші серця, бо ми більше не можемо тримати їх закритими. Ми вже побачили надто багато. Певною мірою ми віддалися служінню й готові платити ціну співчуття. Але разом із цим приходить радість одного турботливого вчинку. Разом із цим приходить честь бути учасником щедрого процесу, у якому кожного дня хтось піднімається й робить те, що може. Разом із цим приходить проста, єдина благодать бути інструментом Любові — у будь-якій формі, до будь-якої мети.
Я не відчуваю всередині ні страху, ні невідкладності щодо стану справ у світі й того, як усе руйнується.
Світ досконалий таким, як він є, включно з моїм бажанням змінити його.