Світ триває, бо не всі вільні від бажань. Люди з бажаннями народжуються знову й знову.
Справи світу триватимуть вічно — не відкладай практику медитації. Коли ти зустрінешся з глибокими настановами майстра медитації, з рішучістю зосередженості — берись за реалізацію Істини.
Якщо ти хочеш зробити у світі одну добру справу, найкраще, що ти можеш зробити, — подарувати іншим радість.
Так, наш світ сповнений ненависті й невіри, але це не причина, щоб ми не любили й не вірили. Ми маємо любити й вірити, щоб спорожнити море ненависті.
Чим ширше наш погляд на світ, тим менше в нас особистих тривог.
Побороти свій розум — означає перемогти світ.
Він — справжній Гуру, який може відкрити перед твоїми очима форму безформного; який навчає простого шляху — без обрядів і церемоній; який не змушує тебе зачиняти двері й затамовувати подих, зрікаючись світу; який змушує тебе відчувати Верховний Дух щоразу, коли розум прив’язується; який навчає тебе бути спокійним серед усіх твоїх занять. Безстрашний, завжди занурений у блаженство, він зберігає дух йоги серед насолод.
Піднесися над двоїстістю — над протилежностями. Поглянь на весь цей світ як на бульбашки на поверхні води. Поглянь на людей як на бульбашки на поверхні Брахмана, на поверхні Нескінченності… Вода піднімається, підіймається. Так само піднімається кожен — і грає свої ігри, і тане назад у Нескінченне.
Криза не десь назовні у світі — вона всередині нашої власної свідомості.
Медитація — це не сидіння й метушня, не мрійництво, не тривога й не фантазування. Це означає спостерігати — спокійно й безпосередньо — сам розум. Спокійне спостереження робить сам розум спокійнішим. Спокій розуму створює силу йти дедалі глибше в ложе санскар — у всі приховані спогади та відбитки, які щодня провокують наші звички й особистості. Але якщо спокійно й дуже тихо входити в санскари та спостерігати їх, вони згорають; вони спливають на поверхню й розсіюються. Це процес очищення. Це дуже сильна практика й необхідна. Медитація — точний метод усвідомити, хто ти є. Це фундаментальне навчання для пізнання твого внутрішнього світу.
Коли ти справді маєш що запропонувати світу, тоді ти можеш стати по-справжньому смиренним. Дерево, яке не має плодів, щоб віддати, стоїть прямо. Але коли дерево обтяжене плодами, воно схиляється. Якщо ти весь — гординя й его, то ніхто не зможе отримати від тебе нічого справді цінного. Коли ж у тобі є справжнє смирення, це знак, що ти маєш що запропонувати людству.
Мир — це щось відчутне. Він приглушує спрямовану назовні енергію розуму й живить серце, що прагне. Мир — не лише відсутність сварок і бійок. Справжній мир не залежить від гуркоту світу — ні зовнішнього, ні внутрішнього. Це море миру — у нашій владі, якщо ми практикуємо духовне життя.
Люди, які відпустили себе, такі чисті, що світ не може їм зашкодити.
Живи у світі так, ніби в ньому є лише Бог і твоя душа; тоді твоє серце ніколи не буде полонене жодною земною річчю.
Світ — це драма, поставлена в сні.
Як люди, наша велич полягає не стільки в тому, щоб уміти переробити світ — це міф атомного віку — скільки в тому, щоб уміти переробити самих себе.
Мої групи, що створюють узгодженість, покладуть край усій цій метушні й шкідництву у світі.
Живи так, як жив Ісус, — і світ слухатиме.
У цій безодній довжини туші — з її розумом і уявленнями — я стверджую, що є світ: походження світу, припинення світу й шлях, що веде до припинення світу.
Не дозволяй божевільному світу переконувати тебе, що успіх — це щось інше, ніж успішна теперішня мить.
Наші руки вбирають, як коріння, тож я кладу їх на те, що прекрасне в цьому світі. І складаю їх у молитві — і вони черпають світло з небес.
Ти існуєш у часі, але належиш вічності — ти є проникненням вічності у світ часу. Ти безсмертний, живеш у тілі смерті. Твоя свідомість не знає смерті й не знає народження. Народжується й помирає лише твоє тіло. Але ти не усвідомлюєш своєї свідомості. Ти не усвідомлюєш власної свідомості — і в цьому вся майстерність медитації: стати свідомим свідомості самої.
Вона відчуває таку задоволеність, коли народжує дитину, допомагає їй рости — і тому їй не потрібен якийсь інший вид творчості. Її творчий порив сповнений. Але чоловік у біді: він не може народити дитину, він не може мати дитину в своєму лоні. Йому доводиться шукати заміну — інакше він завжди відчуватиме себе нижчим за жінку. І глибоко всередині він справді відчуває, що він нижчий. Через це відчуття чоловік намагається створювати картини, статуї, драми; він пише поезію, романи, досліджує весь світ творчості в науці.
Молитва в дії — це любов, а любов у дії — це служіння. Спробуй безумовно давати людині все, що їй потрібно в цю мить. Суть у тому, щоб зробити щось — хай навіть зовсім мале — і показати, що тобі не байдуже, через свої вчинки, даруючи свій час… Не переймайся тим, чому проблеми існують у світі — просто відгукуйся на потреби людей… Ми відчуваємо, що те, що робимо, — лише крапля в океані, але цей океан був би меншим без тієї краплі.
Це не світ. Це Сам Бог. В омані ми називаємо це світом.