Наші руки вбирають, як коріння, тож я кладу їх на те, що прекрасне в цьому світі. І складаю їх у молитві — і вони черпають світло з небес.
Яка чудесна велич! Яке приголомшливе приниження! О найвеличніше смирення! Щоб Володар усього Всесвіту — Бог і Син Божий — так принизив Себе, прийнявши вигляд малого хліба, заради нашого спасіння… У цьому світі я не можу бачити Найвищого Сина Божого власними очима, окрім Його Пресвятого Тіла й Крові.
Не змінюй світ — змінюй світи.
Усе має бути шановане з благоговінням… Нехай увесь світ здригнеться, а Небеса радісно торжествують, коли Христос, Син живого Бога, буде на вівтарі.
Світ — це велика сцена, на якій Бог показує свої численні чудеса.
Ми найбільше шануємо Тебе, найсвятіший Господи Ісусе Христe, тут у всіх Твоїх Церквах, що по всьому світу, бо Твоїм святим Хрестом Ти викупив світ.
І так само, як Він з’явився перед святими апостолами в істинному тілі, так тепер Він дає нам бачити Його в Святому Хлібі. Дивлячись на Нього очима плоті, вони бачили лише Його плоть; але, сприймаючи Його очима духу, вони вірили, що Він — Бог. Подібно до цього, як ми бачимо хліб і вино нашими тілесними очима, нехай ми також твердо бачимо й віримо, що це Його Пресвяте Тіло і Кров — істинні й живі. Бо так наш Господь завжди присутній серед тих, хто вірить у Нього — згідно з тим, що Він сказав: «Погляньте: Я з вами всі дні аж до завершення світу».
Будь терплячим, бо слабкості тіла дані нам у цьому світі Богом для спасіння душі. Тож вони мають велику цінність, коли їх терпляче несуть.
Священне послухання сплутує всі тілесні й плотські бажання та тримає тіло в умертвленості послуху Духові — і послуху свого брата. Воно робить людину підвладною всім людям цього світу, а не лише людям, але й усім звірам та диким тваринам — так, щоб вони могли робити з нею все, що їм буде дозволено згори Господом.
…У цьому світі я не можу бачити Найвищого Сина Божого власними очима, окрім Його Пресвятого Тіла й Крові.
Найбільша безпека, яку ми можемо мати в цьому світі, що ми перебуваємо в благодаті Бога, не полягає в почуттях нашої любові до Нього. Вона полягає радше в незворотному відданні всього нашого єства в Його руки та в твердому рішенні ніколи не погоджуватися на жоден гріх — великий чи малий.
Нехай людина тремтить, нехай світ вібрує, нехай усе небо глибоко зворушиться, коли Син Божий з’являється на вівтарі в руках священника.
Давайте також любити наших ближніх, як самих себе. Нехай буде в нас милосердя й смирення. Нехай ми творимо милостиню, бо вона очищає наші душі від плям гріха. Люди втрачають усі матеріальні речі, які залишають у цьому світі, але вони несуть із собою нагороду за милосердя й милостиню, яку віддали. За це Господь дасть їм нагороду й відплату, яких вони гідні.
Уся темрява світу не може погасити світло однієї свічки.
Немає абсолютно жодної людини у всьому світі, яка могла б володіти кимось із вас, доки вона спершу не помре.