Якщо ти хочеш бути сумним, ніхто у світі не зможе зробити тебе щасливим…
Хто завойовує розум — завойовує світ.
Коли ти прийшов у цей світ, ти плакав, тоді як усі інші раділи. Протягом твого життя працюй і служи так, щоб коли прийде час залишити цей світ, ти усміхався прощанню, а світ плакав за тобою. Тримай цю думку — і ти завжди пам’ятатимеш ставити інших вище за себе.
Коли ми служимо іншим, ми служимо собі. Не думай: «Я допоможу іншим» — думай радше: «Я допоможу своєму власному, своєму світу», бо інакше я не зможу бути щасливим.
«Світ» — велике слово, але людина має розширити свою відданість, вважаючи себе громадянином світу… Той, хто справді відчуває: «Світ — моя батьківщина; це моя Америка, мій Індія, мої Філіппіни, моя Англія, моя Африка», ніколи не матиме браку в просторі для корисного й щасливого життя. Його природна місцева гордість буде знати безмежне розширення; він буде на зв’язку з творчими універсальними потоками.
Броди світом як лев самоконтролю; стеж, щоб жаби слабкості не розпинали тебе.
Ти не маєш дозволити своєму життю текти звичайним шляхом; зроби щось, чого не робив ніхто інший, щось таке, що вразить світ. Покажи, що Божий творчий принцип діє в тобі.
Людина самореалізації знає блаженство, яке неможливо порівняти ні з чим у цьому світі. Її радість не залежить від жодного об’єкта чи чуттєвого досвіду. Це непорівнянне щастя, яке не можна описати словами. Таку радість називають саттвік-ананда.
Я не міг би уявити, щоб бути немилосердним навіть до смертельного ворога. Це б ранило мене. Я бачу у світі стільки немилосердя — і немає виправдання, щоб мені додавати до нього.
Під час фізичної смерті людина втрачає свідомість тіла й стає свідомою свого астрального тіла в астральному світі. Тож фізична смерть — це астральне народження. Пізніше вона переходить від свідомості світлого астрального народження до свідомості темної астральної смерті й пробуджується в новому фізичному тілі. Отже астральна смерть — це фізичне народження. Ці повторювані цикли фізичних і астральних «оболонок» — невідворотна доля всіх людей, які не просвітлилися.
Матеріальне й духовне — це лише дві частини одного Всесвіту й однієї Істини. Перебільшуючи одну частину або іншу, людина не досягає балансу, необхідного для гармонійного розвитку... Практикуй мистецтво жити в цьому світі, не втрачаючи внутрішнього спокою розуму. Йди шляхом рівноваги, щоб дістатися внутрішнього дивовижного саду Само-реалізації.
Більшість світу — як психіатрична лікарня…
Ті, хто на Заході прийняв Христа як свого, мають пам’ятати: він був східним. Любов і співчуття до Ісуса мають розширитися до любові й співчуття до всіх східних людей — і до всього світу.
Ти природно любиш тих, хто дорогий тобі, і маєш навчитися давати такий самий вид любові всьому світу.
Люди біжать, біжать, але немає в світі місця, куди вони могли б утекти, щоб уникнути самих себе.
Гармонізований розум породжує гармонію в цьому світі видимої суперечності.
Смерть — не стирання існування, не остаточна втеча від життя; і смерть не є дверима до безсмертя. Той, хто втікав від свого Я в земних радощах, не поверне його серед мерехтливих чарів астрального світу. Там він лише накопичує тонші сприйняття й чутливіші відповіді на прекрасне й добре — те, що єдине. Саме на ковадлі цієї грубої землі борець-людина має викарбувати нетлінне золото духовної тотожності.
Будь чесним із собою. Світ не чесний із тобою…
Ти не знаєш, що прийде до тебе у цьому світі; тобі треба продовжувати жити й хвилюватися. Ті, хто помирає, жаліють нас; вони благословляють нас. Чому тобі сумувати за ними?
Цей світ не однаковий для всіх людей…
Ти ходиш по землі, ніби уві сні. Наш світ — це сон у сні. Ти маєш усвідомити це, бо знайти Бога — єдина мета, єдиний сенс, заради якого ти тут. Лише для Нього ти існуєш. Його ти маєш знайти.
Ганді має вагомі економічні та культурні причини заохочувати відродження ремісничих промислів, але він не радить фанатичного заперечення всього сучасного прогресу. Машини, потяги, автомобілі, телеграф — усе це відіграло важливу роль у його власному колосальному житті! П’ятдесят років публічної служби — у в’язниці й поза нею — щодня борючись із практичними деталями та суворими реаліями політичного світу, лише збільшили його врівноваженість, відкритість розуму, здоровий глузд і дотепне, гуманне сприйняття кумедного людського видовища.
Якщо релігія означає насамперед усвідомлення Бога, або реалізацію Бога і всередині, і зовні, а вторинно — систему вірувань, положень і догм, тоді, строго кажучи, у світі є лише одна релігія, бо є лише один Бог.
Не бійся нічого. Не ненавидь нікого: даруй любов усім, відчувай любов Бога, бач Його присутність у кожному. І май лише одне бажання — Його постійну присутність у храмі твоєї свідомості. Ось як жити в цьому світі.
Те, що ти втратиш у світі, не буде втратою для твоєї душі.