Хто каже, що Бог створив цей світ? Ми створили його власною уявою.
Одна з найважчих речей — уміти служити, не командуючи, не здіймаючи галасу, і не маючи жодної свідомості «високого» чи «низького». У світі духовності смиренність важить щонайменше так само, як і корисність.
Проникнути в саму сутність усього сущого й у його значення та звільнити аромат того внутрішнього досягнення для проводу інших — виражаючи у світі форм істину, любов, чистоту й красу — ось єдина гра, що має внутрішню й абсолютну цінність. Усі інші події, випадки й досягнення самі по собі не можуть мати тривалого значення.
У світі є безліч садху, махатм, махапуруш, святих, йогів і валів, але справжніх — дуже, дуже мало. Я не є ні махатмою, ні махапурушею; ні садху, ні святим; ні йогом, ні валем. Я — давній Єдиний. Найвищий із Високих!
Щастя осягнення Бога — самодостатнє: вічно свіже, надійне, безмежне й невимовне. І саме заради цього щастя світ постав у існуванні.
Любов — це відображення єдності Бога в світі двоїстості. Вона становить весь сенс творіння.
Суть духовності не полягає в спеціальному чи вузькому інтересі до якоїсь уявної частини життя, а в певному просвітленому ставленні до всіх різних ситуацій, що трапляються в житті. Це охоплює й включає все життя. Усі матеріальні речі цього світу можна зробити підлеглими божественній грі; і коли вони так підпорядковуються, вони стають допоміжними для ствердження духу.
Я теж художник. У мене весь світ — як полотно. Я малюю душі.
Життя духу — це вияв Бесконечності, і тому воно не знає штучних меж. Справжня духовність не є чимось на кшталт виняткового захоплення якоюсь модою. Вона не тримається за жодне «-ізм». Коли люди шукають духовність поза життям, ніби вона не має нічого спільного з матеріальним світом, їхній пошук марний.