Sri Nisargadatta Maharaj Tsytaty pro мир
Знати Самість як єдину Реальність і все інше як тимчасове та минуще — це свобода, мир і радість. Усе дуже просто. Замість того щоб бачити речі як уявні, навчися бачити їх такими, як вони є. Коли ти зможеш бачити все як є, ти також побачиш себе таким, як ти є. Це схоже на очищення дзеркала. Те саме дзеркало, яке показує тобі світ таким, як він є, покаже й твоє власне обличчя. Думка «я є» — це полотно для полірування. Користуйся ним.
Я вже мертвий. Фізична смерть у моєму випадку нічого не змінить. Я — істота поза часом. Я вільний від бажання й страху, бо я не пам’ятаю минулого й не уявляю майбутнього. Де немає імен і форм — як там можуть бути бажання й страх? З безбажанням приходить позачасовість. Я в безпеці, бо те, чого немає, не може торкнутися того, що є. Ти відчуваєш небезпеку, бо уявляєш її. Звісно, твоє тіло саме по собі складне й уразливе та потребує захисту. Але не ти. Щойно ти усвідомиш свою непорушну сутність — ти будеш у мирі.
Навчися дивитися без уяви, слухати без спотворення — ось і все. Перестань приписувати імена й форми тому, що по суті безіменне й безформне. Усвідом, що кожен спосіб сприйняття — суб’єктивний: те, що бачиш чи чуєш, торкаєш чи нюхаєш, відчуваєш чи думаєш, очікуєш чи уявляєш — це в розумі, а не в реальності. І тоді ти переживеш мир і свободу від страху.
Зупинись, подивись, досліди, постав правильні питання, зроби правильні висновки й наберися сміливості діяти відповідно до них — і подивись, що станеться. Перші кроки можуть обвалити дах тобі на голову, але незабаром метушня вляжеться, і настануть мир і радість.
Щоб бачити Всесвіт таким, як він є, треба вийти за межі сітки [матриці]. Це не так уже й важко, бо сітка повна дір. Подивись на сітку й на її численні суперечності. Ти робиш і скасовуєш на кожному кроці. Ти хочеш миру, любові й щастя — і водночас наполегливо створюєш біль, ненависть і війну. Ти хочеш довголіття — і переїдаєш. Ти хочеш дружби — і експлуатуєш. Побач свою сітку як з таких суперечностей — і прибери їх: саме твоє бачення змусить їх зникнути.
Те, що досягнуто, може знову бути втраченим. Лише коли ти усвідомиш справжній мир — мир, який ти ніколи не втрачав, — він залишиться з тобою, бо він ніколи не відходив. Замість того щоб шукати те, чого в тебе немає, знайди, що це таке, чого ти ніколи не втрачав. Те, що є до початку й після завершення всього: Тому немає ні народження, ні смерті. Той нерухомий стан, який не змінюється від народження й смерті тіла чи розуму, — цей стан тобі треба осягнути.
Усі роблять одну й ту саму помилку: відмовляються від засобів, але хочуть кінцевих цілей. Ти хочеш миру й гармонії у світі, але відмовляєшся мати їх у собі.
У мирі й тиші «шкіра» «я» розчиняється, і внутрішнє та зовнішнє стають одним.
Я просто виконувала (інструкцію мого вчителя): зосередити розум на чистому бутті «Я є», і залишатися в цьому. Я сидів годинами, і в моєму розумі було лише «Я є» — і незабаром мир і радість, а також глибока любов, що охоплює все, стали моїм звичним станом. У ньому зникло все — я сам, мій Гуру, життя, яке я проживав, світ навколо. Залишилися лише мир і непосяжна тиша.
Від’єднайся від усього, що робить твій розум неспокійним. Відмовся від усього, що порушує його мир. Якщо ти хочеш миру — заслужи його. Стаючи рабом своїх бажань і страхів, ти порушуєш мир.
Ти починаєш із того, що дозволяєш думкам текти й спостерігаєш їх. Саме спостереження уповільнює розум аж до повної зупинки. Коли розум тихий — зберігай його тихим. Не нудьгуй від миру: будь у ньому, занурюйся глибше в нього.
Що б тобі не довелося робити — стеж за своїм розумом. Також тобі потрібні моменти цілковитого внутрішнього миру й тиші, коли розум абсолютно нерухомий. Якщо ти це пропустиш — ти пропустиш усе. Якщо ні — тиша розуму розчинить і поглине все інше.
Коли розум відводять від його занять, він стає тихим. Якщо ти не порушуєш цієї тиші й лишаєшся в ній, ти відчуєш, що вона пронизана світлом і любов’ю, яких ти ніколи не знав(ла); і водночас ти одразу впізнаєш це як власну природу. Коли ти пройдеш через цей досвід, ти вже ніколи не будеш тією самою людиною. Непокірний розум може зламати свій спокій і стерти свій погляд; але він мусить повернутися — за умови, що зусилля підтримується; аж до дня, коли всі кайдани розірвуться, марення й прив’язаності завершаться, і життя стане надзвичайно зосередженим у теперішньому.
Щоб вийти за межі розуму, треба бути мовчазним і спокійним. Мир і тиша — тиша й мир — ось шлях за межі. Перестань ставити запитання.
Живи своє життя, нікого не скривджуючи. Безневинність — це наймогутніша форма йоги, і вона швидко приведе тебе до твоєї мети. Саме це я називаю нісарга-йогою, природною йогою. Це мистецтво жити в мирі й гармонії, у дружності та любові. Її плід — щастя: безпричинне й нескінченне.
Ти можеш стати нічним вартівником і жити щасливо. Важливо те, ким ти є всередині. Твою внутрішню тишу й радість треба заслужити. Це значно важче, ніж заробити гроші. Жоден університет не навчить тебе бути самим собою.
Якщо ти хочеш миру й гармонії у світі, ти маєш мати мир і гармонію в серцях і розумах.
