Sri Nisargadatta Maharaj
Sri Nisargadatta Maharaj Tsytaty pro страждання
Страждання виникає цілком через чіпляння або опір. Це знак нашої небажаності рухатися далі, плисти разом із життям.
Щоб зрозуміти страждання, треба вийти за межі болю й насолоди. Твої власні бажання та страхи заважають тобі зрозуміти — і тим самим допомогти іншим. Насправді немає «інших», і, допомагаючи собі, ти допомагаєш усім. Якщо ти серйозно ставишся до страждання людства, ти маєш довести до досконалості єдиний засіб допомоги, який маєш: самого себе.
Я не страждаю; я не можу страждати, бо я — не об’єкт. Звісно, є страждання. Але чи ти усвідомлюєш, що це за страждання? Я — це страждання. Усе, що проявляється, — це моє функціонування. Усе, що сприймається, — це моє сприймання. Усе, що робиться, — це моє діяння; я — той, хто робить. І, зрозумій це: я також те, що зроблено. Насправді я — цілісне функціонування.
Біль — фізичний; страждання — розумове. Поза розумом немає страждання. Біль необхідний для виживання тіла, але ніщо не змушує тебе страждати. Страждання виникає цілком через чіпляння або опір; це знак нашої небажаності рухатися далі, плисти разом із життям.
Страждання насамперед є закликом до уваги — і сама ця увага є рухом любові. Понад щастя любов прагне зростання: розширення й поглиблення усвідомленості та свідомості, а також самого буття. Усе, що цьому заважає, стає причиною болю, і любов не відступає від болю.
Страждання — це заклик до дослідження; кожен біль потребує розвідки.
Подбай, щоб ти не був(ла) тим, ким ти сам(а) себе вважаєш. Борись усією силою, якою можеш, проти ідеї, що тебе можна назвати й описати. Тебе не можна. Відмовся думати про те чи інше. Немає іншого виходу з нещастя, яке ти створив(ла) для себе сліпим прийняттям без дослідження. Страждання — це заклик до дослідження; кожен біль потребує дослідження. Не будь лінивим(ою) думати.
Усе, що тобі потрібно, — перестати шукати назовні те, що можна знайти лише всередині. Вирівняй свій погляд перед тим, як діяти. Ти страждаєш від гострого неправильного розуміння. Проясни розум, очисти серце, освяти своє життя — це найшвидший шлях до зміни твого світу.
Шлях до правди лежить через руйнування хибного. Щоб знищити хибне, треба поставити під сумнів найупертіші переконання. І серед них найгірше — ідея, що ти є тілом. З тілом приходить світ; зі світом — Бог, який нібито створив світ, і відтак усе починається: страхи, релігії, молитви, жертви, усілякі системи — щоб захистити й підтримати «дитину-людину», налякану до нестями монстрами, яких вона сама створила. Усвідом: те, що ти є, не може народитися й не може померти. І коли страх зникає — усе страждання закінчується.
Якомога більше дбай про свої обов’язки. Дія, у якій ти не емоційно втягнений(а) і яка корисна та не спричиняє страждань, не зв’яже тебе. Ти можеш бути зайнятим(ою) в кількох напрямах і працювати з величезним запалом, але залишатися внутрішньо вільним(ою) й спокійним(ою) — як дзеркальний розум, що відображає все, не зазнаючи впливу.