Sri Nisargadatta Maharaj
Sri Nisargadatta Maharaj Tsytaty pro смерть
У природі ніщо не стоїть на місці: усе пульсує, з’являється й зникає. Серце, дихання, травлення, сон і пробудження — народження й смерть — усе приходить і відходить хвилями. Ритм, періодичність, гармонійне чергування протилежностей — це правило. Не має сенсу повставати проти самого візерунку життя.
Я вже мертвий. Фізична смерть у моєму випадку нічого не змінить. Я — істота поза часом. Я вільний від бажання й страху, бо я не пам’ятаю минулого й не уявляю майбутнього. Де немає імен і форм — як там можуть бути бажання й страх? З безбажанням приходить позачасовість. Я в безпеці, бо те, чого немає, не може торкнутися того, що є. Ти відчуваєш небезпеку, бо уявляєш її. Звісно, твоє тіло саме по собі складне й уразливе та потребує захисту. Але не ти. Щойно ти усвідомиш свою непорушну сутність — ти будеш у мирі.
Справжнє «Я» позачасове й понад життя та смерть.
Лише-но ти пізнаєш своє справжнє єство — тобі не буде чого боятися. Смерть дає свободу й силу. Щоб бути вільним у світі, треба померти для світу. Тоді всесвіт стає твоїм: він стає твоїм тілом, вираженням і інструментом. Щастя бути абсолютно вільним — поза описом.
Те, що досягнуто, може знову бути втраченим. Лише коли ти усвідомиш справжній мир — мир, який ти ніколи не втрачав, — він залишиться з тобою, бо він ніколи не відходив. Замість того щоб шукати те, чого в тебе немає, знайди, що це таке, чого ти ніколи не втрачав. Те, що є до початку й після завершення всього: Тому немає ні народження, ні смерті. Той нерухомий стан, який не змінюється від народження й смерті тіла чи розуму, — цей стан тобі треба осягнути.
Ти можеш померти сотню разів, не перериваючи ментальної метушні. Або ж ти можеш зберегти тіло й померти лише в розумі. Смерть розуму — це народження мудрості.
Для мене мить смерті буде миттю тріумфу, а не страху. Коли я народився — я плакав, а помиратиму — сміючись.