Ніхто не є грішником; ніхто не є святим. Якщо розум поставити в Куташту, тоді немає гріха; інакше, якщо розум назовні, є гріх. Іншими словами: коли розум не в Куташті — він у гріху.
Авідья, незнання, — це зовнішній стан розуму; Бідья, Знання, — це післядія-врівноваженість Крії.
Коли розум спокійний, він не прагне зайвого. У стані поза бажанням людина не виконує зайвих справ.
Розум не слід виносити назовні. Яка користь, якщо розум і очі спокійні, а тіло — ні? Сьогодні дихання не виходить, і породжується багато залежностей.
Те, що рятує від розуму (неспокійного дихання), тобто від манаси, називається мантрою; а те, що рятує від прив’язаності до тіла, називається тантрою.
Я побачив чисту Порожнечу — це Брахма, найвищу Самість. Розум має розчинитися в Ній.
Ніхто не є грішником; сам розум стає грішником, коли відвертається назовні від Куташти.
Можна побачити всіх божеств, якщо відвести неспокійний розум і зосередитися всередину в Куташті.
Поза п’ятьма чуттями є розум — це дихання. Поза розумом є буддгі — це бінду, або крапка (між бровами). Поза бінду — Брахман, найвищий Самість, — Чистий Нуль, безформний.
Застосування тіла, розуму й мовлення в діях називається Ахімса (Ненасильство).