Оскільки медитація дарує розслаблення, вона допомагає зняти всі напруження, стреси й затиски розуму. У відчайдушний розум проникає промінь надії — і він стає терплячим та стриманим. Коротко кажучи, можна сказати, що через практику медитації розум набуває свіжої сили або нового життя.
Ти можеш обмивати тіло, але розум теж нечистий. Якою водою ти обмиєш розум? Повторення Імені Бога — це та вода, якою слід очищати розум.
На жаль, ти не можеш позбутися внутрішнього неспокою, медитуючи один день чи місяць; треба регулярно й невтомно докладати зусиль багато років. Коли садхака (той, хто практикує медитацію) поступово усуває й прибирає причини внутрішнього неспокою, народжуються стани психічного миру. Коли садхака досягає вищих станів медитації, потоки миру починають входити в його розум, породжуючи такі якості, як скромність, ентузіазм, сміливість і терпіння. Згодом садхака стає залежним від медитації.
Самоаналіз і самоспостереження — ключі до поступу на духовному шляху. Якщо ти не практикуєш самоспостереження, твої рішення не будуть правильними, а висновки — істинними. Ти не можеш одразу досягти точного самоспостереження й аналізу. Це поступовий процес. Спокій у серці, повна чесність і об’єктивність — необхідні. Коли ти здатен спостерігати все, що відбувається в твоєму житті, з пильним усвідомленням і черпати натхнення з кожної дії — тоді ти справді зможеш зростати.
Навіть якщо ти практикуєш регулярно, не завжди можливо досягати тієї самої якості медитації. Іноді перешкоди створює тіло, а частіше — розум. У такі моменти з’ясуй причину труднощів, щоб це не повторилося.
Розум — це велике сховище думок. Навіть якщо ти прагнеш спорожнити це сховище, ти не зможеш. Замість того щоб намагатися його спорожнити, думай нові чисті думки — і старі нечисті думки самі звільнять місце.
Відвести розум від різних об’єктів або занять і звести його до одного об’єкта чи заняття, зробивши його зосередженим — це називається медитацією.