Побачення — миттєве. Впізнавання може бути миттєвим, але щоб розум повністю стабілізувався в серці, потрібен певний час.
О Господи… Нехай моє знання про Тебе буде не лише в моєму розумі, а повністю живим усередині мого серця… прибери «мене»… нехай буде лише Ти.
Сатсанг тут, щоб змити з обличчя розуму пил, і відкрити обличчя Бога.
Ігнорувати розум — це прекрасна садхана. Так робили багато мудреців. Вони ігнорували розум аж до його «неіснування». Коли його ігнорують, він втрачає вплив і силу.
Життя набагато мудріше й добріше, ніж твій розум уявляє. Довірся й будь спокійним.
Усі потоки розуму зрештою течуть в Одне океанське Буття. Є багато шляхів для розуму; немає шляхів для Серця, бо Серце — нескінченне й наповнює все.
Зосередь розум на «Я Є», на чистому й простому бутті. Ти — Тут і Зараз. Розміркуй, що означає бути цілком «Тут» і цілком «Зараз». Для цього треба залишити все інше. Залишайся лише як свідомісна присутність тут-зараз. Це — Серце. Це — Я.
Шлях розуму — вивчати багато речей; шлях буття — зосередитися на одному.
Розум — як вітер. Ти намагаєшся зупинити вітер, одягнувшись як повітряний змій. Як ти це зробиш?
Не дозволяй розуму дивитися крізь твої очі.
Останній міст, який треба перейти, — це відпустити «духовне» «я», створене розумом. Спали той міст позаду себе. Залишся порожнім від образу себе й перестань озиратися назад. Залишся в нейтральності буття. Ось і все!
Кожен контакт — це можливість для твого власного унікального сатсангу з твоїм Я: не в натягнутій чи вимушеній формі, а через те, що ти тримаєш розум усередині свого Серця, довіряєш внутрішньому гуру й визнаєш кожну мить досконалою сама по собі — і просто залишаєшся своїм Я. Це справжня й природна відповідальність — радше «здатність відповідати»: уміння без зусиль відгукуватися на потреби миті.
Розум — перед тобою. Не «логінься».
Нехай розум приходить як хоче; лише ти не йди за ним. Найкращий продавець у світі не зможе продати тобі, якщо ти не купиш.
Найчастіше ми зациклюємося на тому, щоб виправляти або заспокоювати розум. Я просто прошу тебе спостерігати його з місця нейтральності.
Світ не може втримати тебе, бо світ не є істотою, що відчуває. У світу немає розуму й немає бажань; це лише об’єктивація розуму. Це гра твого власного розуму уявляє, що якийсь об’єкт — назви його розумом чи як завгодно — може втримати тебе. Саме уявлення про те, хто ти є, тримає твої власні страхітливі проєкції, як розум. Залиш усе це й залишайся чистим, радісним «Я».
Благословенний розум, який перестрибує через власне зумовлення й знову приземляється в природний стан нерухомої усвідомленості.
Так само як ти миєш руки перед їжею, очисти розум перед тим, як вступати у взаємодію зі світом.
Коли ти присутній у полі енергії само-пізнання, це схоже на шматок льоду у теплій воді. Тепла вода — це «Я». Лід — це розум. Тепла вода не бореться з льодом. Лід не може чинити опір таненню. Це природне й фатальне тяжіння.
Часто люди більше прив’язані до подорожі, ніж до відкриття… бо подорож відбувається в розумі, а відкриття — в серці.
Спробувати зрозуміти свідомість своїм розумом — це як намагатися запалити сонце свічкою.
Ти — Владика, а розум — твій слуга. Ось правильні стосунки.
Розум і тіло здійснили подорож, та справжнє місце дому — у твоєму власному серці. Воно безмежне, і тому, куди б ти не йшов, ти завжди — Дома.
Зустрінь свої страхи й перестань дозволяти розуму тримати тебе в полоні.
Не про спостереження за розумом; радше — про впізнання того, що спостерігає розум.