Мир — це щось відчутне. Він приглушує спрямовану назовні енергію розуму й живить серце, що прагне. Мир — не лише відсутність сварок і бійок. Справжній мир не залежить від гуркоту світу — ні зовнішнього, ні внутрішнього. Це море миру — у нашій владі, якщо ми практикуємо духовне життя.
Не звинувачуючи світ, не відвертаючись від світу, а лише люблячи світ, я знаходжу мир у розумі.
Коли ти медитуєш, насправді ти входиш у спокійний або нерухомий, тихий розум. Ми маємо повністю усвідомлювати прихід і напад думок. Тобто ми не дозволимо жодній думці — божественній чи небожественній, добрій чи поганій — увійти в наш розум. Розум має бути абсолютно тихим. Тоді треба піти глибше всередину; там ми маємо спостерігати за нашим справжнім існуванням.
Твій розум — це потік запитань. Є лише один учитель, що може відповісти. Хто він? Серце, яке любить тишу.
Мир — чужинець для жорсткого розуму. Мир — гість у гнучкому серці.
Духовність — це наука, що навчає нас, як досягти спокою в розумі та найвищого задоволення. Зараз ми прагнемо багатьох, багатьох речей, але ніщо, що ми отримуємо, не задовольняє нас. Духовність каже: задоволення можна знайти лише тоді, коли ти ведеш доброчесне й божественне життя — життя простоти, чистоти й смирення.
Твоє серце має стати морем любові. Твій розум має стати річкою відсторонення.
Рішучість може змінити твій розум. Рішучість може змінити твоє серце. Рішучість може змінити твоє життя цілком.
Медитація не означає лише тихо сидіти п’ять чи десять хвилин. Вона потребує свідомих зусиль. Розум треба зробити спокійним і тихим; водночас він має бути пильним, щоб не впускати жодні відволікаючі думки чи бажання.
Коли ми медитуємо, насправді ми входитьмо в порожній, спокійний, нерухомий, тихий розум. Ми занурюємося глибоко в себе й наближаємося до нашого справжнього існування — нашої душі. Коли ми живемо в душі, ми відчуваємо, що медитуємо ніби спонтанно. На поверхні моря — безліч хвиль, але море внизу не зазнає впливу. У найглибших глибинах, на дні моря, — вся тиша. Тож коли ти починаєш медитувати, спробуй спершу відчути власне внутрішнє існування. Тобто дно моря: спокій і тиша. Відчуй, що все твоє єство наповнене миром і тишею.
Твоя душа має особливу місію. Твоя душа надзвичайно свідома цього. Майя, ілюзія чи забуття змушує тебе відчувати, що ти кінцевий, слабкий і безпорадний. Це не правда. Ти не є тіло. Ти не є відчуття. Ти не є розум. Усе це — обмежене. Ти — душа, яка безмежна. Твоя душа нескінченно могутня. Твоя душа кидає виклик усім часові й простору.