Дихання — міст, що з’єднує життя зі свідомістю: воно поєднує твоє тіло з твоїми думками. Коли твій розум розсіюється, використовуй дихання як спосіб знову взяти розум під контроль.
Вдихаючи — заспокоюю тіло й розум. Видихаючи — усміхаюся. Перебуваючи в теперішній миті, я знаю: це єдина мить.
Розум може піти в тисячу напрямків, але на цьому прекрасному шляху я йду в мирі. Кожним кроком вітер дме. Кожним кроком квітка розквітає.
Почуття — чи то милосердя, чи то роздратування — слід приймати, визнавати й лікувати на абсолютно рівній основі, бо й те, й те — це ми самі. Мандарин, який я їм, — це я. Зелень гірчиці, яку я саджу, — це я. Я саджу всім серцем і розумом. Ніщо не має бути оброблене з більшою обережністю, ніж будь-що інше. У уважності, милосерді, роздратуванні, посадці гірчиці й у чайнику — усе святе.
Будь ласка, не чекай, доки лікарі скажуть тобі, що ти вагітна, щоб почати дбати про дитину. Вона вже є. Хто б ти не був і що б ти не робив — твоя дитина все це отримає. Усе, що ти їси, і будь-які тривоги в твоїй голові — це буде для нього чи для неї. Скажи мені, що ти не можеш усміхатися? Подумай про дитину й усміхнися заради неї — заради майбутніх поколінь. Будь ласка, не кажи мені, що усмішка й твоя скорбота не можуть бути разом. Це твоя скорбота, а що з дитиною? Це не її скорбота — не її.
[Будда] усвідомив, що тіло й розум утворюють одну реальність, яку неможливо розділити. Спокій і комфорт тіла безпосередньо пов’язані зі спокоєм і комфортом розуму. Знущатися з тіла — означає знущатися з розуму.
Усвідомленість… це чудо, яке миттєво повертає розум, розсіяний у різні боки, до цілісності, щоб ми могли проживати кожну мить життя.