Explore our authors

Tsytaty pro розум

  • Коли ця любов — небесний дар Природи — з’являється в серці, вона усуває всі причини збудження в системі й охолоджує її до цілком нормального стану; і, оживляючи життєві сили, природним шляхом (піт тощо) виганяє всі чужорідні речовини — зародки хвороб. Так вона робить людину цілком здоровою і тілом, і розумом та дає їй правильно розуміти провід Природи.
  • Скорбота — на рівні тіла й розуму, а я — незворушний свідок її… Коли розум вимикається, скорбота, яку він несе, теж зникає разом із розумом.
  • Пам'ятайте, що ніщо, що відбувається в розумі, не є 'вами', і жодне з цього не є вашою справою. Вам не потрібно турбуватися про думки, що виникають у вас. Досить, якщо ви пам'ятатимете, що думки — це не ви.
  • Ми самі творці власного щастя й страждання, бо все бере початок у розумі.
  • Розум того, хто медитує на одному-єдиному об’єкті, стає зосередженим в одну точку. А зосередженість розуму веде до перебування в собі. Справжнє досягнення — бути цілковито свідомим: усвідомлювати оточення й людей поруч, рухатися серед них усіх, але не зливати свідомість із середовищем. Треба лишатися у внутрішній незалежній уважності.
  • Ніколи не забувай: усе, що відбувається, — на твоє добро. З цією думкою віддайся Божественному й приймай усі радощі та прикрощі як дар Бога.
  • Побороти свій розум — означає перемогти світ.
  • Розвиваючи турботу про інших і сприймаючи їх як частину нас, ми здобуваємо впевненість у собі, зменшуємо відчуття підозри й недовіри та вчимося мати спокійний розум.
  • Звідки виникає це «я»? Шукайте його всередині — і тоді воно зникає. Це — пошук мудрості. Коли розум безперервно досліджує власну природу, стає очевидно: немає такої речі, як розум. Це прямий шлях для всіх. Розум — це лише думки. І серед усіх думок думка «я» — корінь.
  • Тіло без хвороб, дихання без тремтіння, розум без стресу, інтелект без гальмування, пам’ять без нав’язливостей, его, що включає все, і душа, вільна від скорботи — це спадкове право кожної людської істоти.
  • Він — справжній Гуру, який може відкрити перед твоїми очима форму безформного; який навчає простого шляху — без обрядів і церемоній; який не змушує тебе зачиняти двері й затамовувати подих, зрікаючись світу; який змушує тебе відчувати Верховний Дух щоразу, коли розум прив’язується; який навчає тебе бути спокійним серед усіх твоїх занять. Безстрашний, завжди занурений у блаженство, він зберігає дух йоги серед насолод.
  • Якщо ти Турія — чиста свідомість, у тебе немає проблем. Якщо ж у тебе є проблеми, то в певному сенсі ти все ще ототожнений із тілом і розумом… Проблеми завжди існують у трьох станах, але в єдиній реальності, що поза трьома станами, проблеми немає… Усвідомивши себе як це, живи своє життя в стані неспання, у стані сну й у стані глибокого сну — і тебе ніщо не торкається.
  • Медитація — це не сидіння й метушня, не мрійництво, не тривога й не фантазування. Це означає спостерігати — спокійно й безпосередньо — сам розум. Спокійне спостереження робить сам розум спокійнішим. Спокій розуму створює силу йти дедалі глибше в ложе санскар — у всі приховані спогади та відбитки, які щодня провокують наші звички й особистості. Але якщо спокійно й дуже тихо входити в санскари та спостерігати їх, вони згорають; вони спливають на поверхню й розсіюються. Це процес очищення. Це дуже сильна практика й необхідна. Медитація — точний метод усвідомити, хто ти є. Це фундаментальне навчання для пізнання твого внутрішнього світу.
  • Йога використовує тіло, щоб дисциплінувати розум і досягти душі.
  • Мир — це щось відчутне. Він приглушує спрямовану назовні енергію розуму й живить серце, що прагне. Мир — не лише відсутність сварок і бійок. Справжній мир не залежить від гуркоту світу — ні зовнішнього, ні внутрішнього. Це море миру — у нашій владі, якщо ми практикуємо духовне життя.
  • Коли розум сповнений мирських бажань, їхня сама природа — плутати розум. Відведи розум від зовнішнього й поверни його всередину.
  • Коли ти ділишся своїм горем, воно не зменшиться. Коли ти не ділишся своєю радістю — вона зменшується. Ділись своїми проблемами лише з Божественним, а не з кимось іншим, бо це лише примножить проблеми. Ділись своєю радістю з усіма. Слухай інших — та не слухай. Якщо твій розум застрягає в їхніх проблемах, то не лише вони стають нещасними — ти також стаєш нещасним.
  • У цій безодній довжини туші — з її розумом і уявленнями — я стверджую, що є світ: походження світу, припинення світу й шлях, що веде до припинення світу.
  • Наше життя формується нашим розумом; ми стаємо тим, про що думаємо.
  • Для індійського розуму немає нічого вищого за релігійні ідеали — і це є ключовою нотою індійського життя.
  • Чи можеш ти використати раціональний розум, щоб перейти за межі самого себе?
  • Зустрінься зі власним «я». Будь зі своїм «я», слухай його, підкоряйся йому, плекай його, тримай у думці безперервно. Тобі не потрібен жоден інший провідник.
  • Нам потрібна нова апологетика, пристосована до потреб сьогоднішнього дня, яка пам’ятає, що наша задача — не виграти суперечки, а виграти душі… Така апологетика має дихати духом людяності: смиренням і співчуттям, які розуміють тривоги та питання людей.
  • Зосередь розум на теперішній миті.
  • Вірю, що Ти, о Ісусе, перебуваєш у найсвятішому Таїнстві. Я люблю Тебе й прагну Тебе. Прийди в моє серце. Я обіймаю Тебе. О, ніколи не полишай мене. Молю Тебе, Господи Ісусе Христе: нехай спалююча й найсолодша сила Твоєї любові поглине мій розум, щоб я помер любов’ю до Твоєї любові — Ти ж, з милості, зволив померти любов’ю до моєї любові.