Alan Watts Tsytaty pro мистецтво
Ти не можеш створити любов без мистецтва.
Немає нічого такого, про що можна було б адекватно говорити, і вся майстерність поезії — сказати те, що неможливо сказати.
Для досконалого виконання будь-якого мистецтва тобі треба вкорінити в кістках відчуття вічного теперішнього — бо це таємниця правильного часу. Без поспіху. Без гальмування. Лише відчуття, що ти пливеш разом із ходом подій — так само, як танцюєш під музику: ні не намагаючись випередити, ні відставати. Поспіх і затримка — однакові способи опиратися теперішньому.
Мистецтво жити... не є ні безтурботним пливом на одному боці, ні страхітливим чіплянням за минуле на іншому. Воно полягає в тому, щоб бути чутливим до кожної миті, сприймати її як цілком нову й неповторну, мати розум відкритим і цілковито сприйнятливим.
У житті так само, як і в мистецтві, дзен ніколи не витрачає енергію на пояснення; він лише вказує.
Задоволення — це мистецтво й навичка, для яких у нас мало таланту або енергії… уся твоя освіта позбавила тебе цієї здатності, бо готувала тебе до майбутнього, а не показувала, як бути живим зараз.
Істина відкривається, коли прибирають те, що стоїть у її світлі — мистецтво, подібне до скульптури, де художник створює не шляхом додавання, а шляхом відсікання зайвого.
І знову й знову: чим більше ти прагнеш якоїсь досконалості чи майстерності — у моралі, в мистецтві або в духовності — тим більше бачиш, що граєш у вишукану й піднесену форму старої гри еґо. І що будь-яка висота, якої ти досягаєш, стає видимою для тебе й для інших лише в порівнянні з чиєюсь глибиною або чиєюсь поразкою.
Мистецтво буття: стан цілісності, у якому розум діє вільно й легко — без відчуття «другого розуму» чи его, що стоїть над ним із палицею.
Ми хворі на захоплення корисними інструментами імен і чисел, символів, знаків, уявлень та ідей. Тому медитація — це мистецтво на певний час призупинити словесне й символічне мислення, ніби ввічлива аудиторія перестане говорити, коли концерт ось-ось почнеться.
Таємниця насолоди задоволенням — знати, коли зупинитися. Людина не легко вчиться цій таємниці, але цілковито уникати насолоди — це боягузливе ухилення від важкої справи. Бо нам треба навчитися мистецтва насолоджуватися РОЗМІРНО, тому що речі непостійні.
