Alan Watts Tsytaty pro суспільство
Те суспільство є сильним і життєздатним, яке визнає власну тимчасовість.
Та коли не береться жодного ризику, немає свободи. Саме так, у промисловому суспільстві, надлишок законів, створених для нашої особистої безпеки, перетворює землю на розсадник, а поліцейські, найняті нас захищати, стають самозакоханими метушливими опікунами.
Нічого не провалюється так, як успіх — бо нав’язане суспільством завдання та всі його члени містять суперечність: змушувати речі відбуватися так, щоб вони були прийнятними лише тоді, коли стаються без примусу.
Ми рідко усвідомлюємо, наприклад, що наші найпотаємніші думки й емоції насправді не є цілком нашими. Бо ми мислимо мовами й образами, яких не винайшли, а які дала нам наша спільнота.
Скажу ще ясніше: прагнення безпеки й відчуття небезпеки — це одне й те саме. Утримати подих — означає втратити подих. Суспільство, засноване на пошуку безпеки, — це лише змагання в затримці подиху, де кожен напружений, як барабан, і пурпурний, як буряк.
Суспільство — це наш розширений розум і тіло.
Також у відчаї від того, що не можеш зрозуміти або зробити будь-який продуктивний внесок у добре організований хаос нашої політико-економічної системи, багато людей просто відмовляються від політичних і соціальних зобов’язань. Вони дозволяють суспільству бути захопленим схемою організації, саморозмножуваною, як бур’ян, — і чиї цілі та цінності не людські й не інстинктивні, а механічні.
