Swami Vivekananda

Swami Vivekananda

Видатний індійський духовний лідер.

Ключова постать у представленні індійської філософії західному світу. Він відомий своїми промовами на Парламенті світових релігій у 1893 році, де він говорив про універсальність духовності та важливість релігійної толерантності. Його вчення наголошували на необхідності особистісного духовного розвитку та ідеї служіння людству як форми поклоніння. Він відіграв вирішальну роль у відродженні індуїзму та поширенні філософії Веданти у світі. Його робота надихнула багатьох досліджувати духовну та філософську думку.

Swami Vivekananda Tsytaty pro гнів

  • Погане товариство завжди треба уникати, бо воно веде до хтивості й гніву, до ілюзії, до забуття мети, до руйнування волі (нестачі наполегливості) і до руйнування всього. (Нарада Бгакті-сутра)
  • Цнотливість, ненавинення, прощення навіть найбільшого ворога, істина, віра в Господа — це всі різні вритті. Не лякайся, якщо ти не досконалий у всьому цьому; працюй — і вони прийдуть. Той, хто відмовився від усієї прив’язаності, від усього страху й від усякого гніву; чия душа вся пішла до Господа; хто знайшов притулок у Господі; чиє серце стало очищеним — з яким би бажанням він не прийшов до Господа, Він дарує йому це. Тому поклоняйся Йому через знання, любов або зречення.
  • Христос сказав: «Не чиніть опір злу», — і ми не розуміємо цього, доки не відкриємо, що це не лише морально, а й насправді найкраща політика, бо гнів — це втрата енергії для того, хто його проявляє. Не дозволяй своїм думкам потрапляти в ті мозкові комбінації гніву й ненависті.
  • Я не ні чоловік, ні ангел. У мене немає статі й немає меж. Я — сама знання. Я — Він. У мене немає ні гніву, ні ненависті. У мене немає ні болю, ні насолоди. Смерть чи народження — я ніколи не мав. Бо я — Абсолютне Знання й Абсолютне Блаженство. Я — Він, моя душа, я — Він!
  • Коли людина думає про предмети, у ній формується прив’язаність до них. Від прив’язаності народжується туга, а з туги виростає гнів.
  • Як тільки ми реагуємо — стаємо рабами. Людина звинувачує мене, і я одразу реагую гнівом. Невелика вібрація, яку вона створила, зробила мене рабом.
  • Якщо ти злишся, а потім стаєш щасливим, то наступної миті гнів минає. З того гніву ти створив наступний стан. Ці стани завжди взаємозамінні. Вічне щастя й вічне нещастя — це мрія дитини.
  • Бог — єдина мета всіх твоїх пристрастей і емоцій. Якщо ти хочеш гніватися — гнівайся на Нього. Утихомирюй свого Возлюбленого, утихомирюй свого Друга. Кого ще ти можеш безпечно «утихомирювати»? Смертна людина не терпітиме твого гніву; буде реакція. Якщо ти гніватимешся на мене — я певен, що швидко відреагую, бо я не можу терпляче зносити твій гнів. Скажи Возлюбленому: «Чому Ти не приходиш до мене? Чому Ти залишаєш мене так самотнім?» Де ще є насолода, окрім Нього? Яка насолода може бути в грудочках землі?