Swami Vivekananda

Swami Vivekananda

Видатний індійський духовний лідер.

Ключова постать у представленні індійської філософії західному світу. Він відомий своїми промовами на Парламенті світових релігій у 1893 році, де він говорив про універсальність духовності та важливість релігійної толерантності. Його вчення наголошували на необхідності особистісного духовного розвитку та ідеї служіння людству як форми поклоніння. Він відіграв вирішальну роль у відродженні індуїзму та поширенні філософії Веданти у світі. Його робота надихнула багатьох досліджувати духовну та філософську думку.

Swami Vivekananda Tsytaty pro щастя

  • Життя без смерті й щастя без страждань — це суперечність, і ні те, ні інше не можна знайти окремо, бо кожне з них є різним виявом того самого.
  • Медитативний стан — найвищий стан існування. Поки є бажання, справжнє щастя не може прийти. Лише споглядальне, «свідче» дослідження об’єктів приносить нам справжнє задоволення й щастя. Тварина має щастя в відчуттях, людина — в інтелекті, а Бог — у духовному спогляданні. І лише душі, що досягла цього споглядального стану, світ справді стає прекрасним. Для того, хто не бажає нічого й не змішує себе з тим, що є, різноманітні зміни природи стають одним панорамним видовищем краси й величі.
  • Шлюб — не для щастя окремої людини, а для добробуту нації та касти.
  • Щастя приходить до людини, надягаючи на голову корону скорботи. Той, хто приймає його, має прийняти й скорботу.
  • Не забувай: твоє подружжя, твоє багатство, твоє життя — не для насолоди чуттів, не для твоєї особистої щастя.
  • Якщо ти злишся, а потім стаєш щасливим, то наступної миті гнів минає. З того гніву ти створив наступний стан. Ці стани завжди взаємозамінні. Вічне щастя й вічне нещастя — це мрія дитини.
  • Велика таємниця справжнього успіху й справжнього щастя ось у чому: людина, яка не просить нічого у відповідь, цілковито безкорислива, — саме вона найуспішніша.