Swami Vivekananda

Swami Vivekananda

Видатний індійський духовний лідер.

Ключова постать у представленні індійської філософії західному світу. Він відомий своїми промовами на Парламенті світових релігій у 1893 році, де він говорив про універсальність духовності та важливість релігійної толерантності. Його вчення наголошували на необхідності особистісного духовного розвитку та ідеї служіння людству як форми поклоніння. Він відіграв вирішальну роль у відродженні індуїзму та поширенні філософії Веданти у світі. Його робота надихнула багатьох досліджувати духовну та філософську думку.

Swami Vivekananda Tsytaty pro невігластво

  • Оману буде знищено, коли світло ставатиме дедалі яскравішим; шар за шаром зникатиме тягар невігластва — і настане час, коли зникне все інше, а світитиме лише сонце.
  • Поки ці люди живуть у голоді й невігластві, я вважаю кожного з них зрадником: адже, будучи освіченим за їхній рахунок, він не звертає на них найменшої уваги.
  • Єдина релігія, яку слід навчати, — це релігія безстрашності. І в цьому світі, і в світі релігії правда така: страх — певна причина деградації й гріха. Саме страх приносить нещастя, страх приносить смерть, страх породжує зло. А що спричиняє страх? Незнання нашої власної природи.
  • Ми ніби розділені й обмежені через наше незнання; і стали, так би мовити, маленькими пані «так-і-так» та паном «так-і-так». Але вся природа щомиті викриває цю омана. Я — не той маленький чоловік чи маленька жінка, відрізані від усього; я — єдине універсальне існування. Душа у своїй величі піднімається щомиті й проголошує свою власну внутрішню Божественність.
  • Сила — сила — ось чого ми так прагнемо в цьому житті, бо те, що ми називаємо гріхом і скорботою, має одну спільну причину: нашу слабкість. Із слабкістю приходить невігластво, а з невіглаством — нещастя.
  • Невігластво — це смерть, Знання — це життя.