Ключова постать у представленні індійської філософії західному світу. Він відомий своїми промовами на Парламенті світових релігій у 1893 році, де він говорив про універсальність духовності та важливість релігійної толерантності. Його вчення наголошували на необхідності особистісного духовного розвитку та ідеї служіння людству як форми поклоніння. Він відіграв вирішальну роль у відродженні індуїзму та поширенні філософії Веданти у світі. Його робота надихнула багатьох досліджувати духовну та філософську думку.
Ми відповідальні за те, ким ми є, і за те, ким ми хочемо бути: ми маємо силу зробити себе такими. Якщо те, ким ми є зараз, стало наслідком наших власних дій у минулому, то цілком логічно, що все, ким ми захочемо бути в майбутньому, може бути створене нашими теперішніми діями. Отже, треба знати, як діяти.
Теперішнє визначається нашими діями в минулому, а майбутнє — теперішнім.
Я один із найгордіших людей, що коли-небудь народжувалися, але скажу відверто: не заради себе — через моє походження. Чим більше я вивчав минуле, чим більше озираюся назад, тим більше ця гордість приходить до мене, і вона дала мені силу та сміливість переконання, підняла мене з пороху землі й змусила працювати над великим планом, накресленим тими великими предками.
