Ключова постать у представленні індійської філософії західному світу. Він відомий своїми промовами на Парламенті світових релігій у 1893 році, де він говорив про універсальність духовності та важливість релігійної толерантності. Його вчення наголошували на необхідності особистісного духовного розвитку та ідеї служіння людству як форми поклоніння. Він відіграв вирішальну роль у відродженні індуїзму та поширенні філософії Веданти у світі. Його робота надихнула багатьох досліджувати духовну та філософську думку.
Вільна воля людини не в розумі, бо розум зв’язаний. Там немає свободи.
Веди вчать: душа — божественна, лише утримувана в кайданах матерії; досконалість буде досягнута, коли цей зв’язок розірветься. Тому вони й називають це Мукхті — свобода: свобода від кайданів недосконалості, свобода від смерті й страждання.
Можна здобути політичну й соціальну незалежність, але якщо ти раб своїх пристрастей і бажань, ти не зможеш відчути чисту радість справжньої свободи.
Відмовся від будь-якого бажання насолод у земному чи небесному. Керуй органами чуттів і керуй розумом. Терпи будь-які страждання, навіть не усвідомлюючи, що ти нещасний. Думай ні про що, окрім духовної свободи.
