Swami Vivekananda Tsytaty pro хворобу
Ти знаєш хворобу, ти знаєш ліки — лишень май віру.
Пам’ятай: справжня релігія — це любов. «Дурень той, хто, живучи на берегах Ґанги, шукає викопати маленьку криничку для води. Дурень той, хто, живучи поруч із копальнею алмазів, витрачає життя на пошуки скляних намистин». Бог — це та копальня алмазів. Ми справді дурні, якщо віддаємо Бога за легенди про примар чи літаючих чудовиськ. Це хвороба, хворобливе бажання.
Першою ознакою того, що ти стаєш релігійним, є те, що ти стаєш радісним. Коли чоловік похмурий — це може бути розлад шлунку, але це не релігія. Нещастя спричиняє гріх, і жодна інша причина. Яке тобі діло з обличчями, затуманеними хмарою? Це жахливо. Якщо в тебе затуманене обличчя — не виходь того дня, замкнися в кімнаті. Яке право маєш нести цю хворобу у світ?
Ми бачимо в більшості людей у кожній країні віру в те, що колись цей світ стане досконалим: не буде хвороб, смерті, нещастя чи зла. Це дуже добра думка, дуже добра рушійна сила, щоб надихати й піднімати невігласів. Але якщо ми на мить подумаємо, то побачимо прямо на поверхні, що так бути не може. Як це можливо, якщо добро і зло — це лицевий і зворотний боки однієї монети? Як можна мати добро без зла одночасно?
